Любі брати та сестри, шановні друзі, сердечно запрошуємо вас на Службу Божу ( 22-га неділя після Пятидесятниці), яка відбудеться у неділю, 05 листопада 2017, о 11:00 у приміщенні церкви Святого Діонісія (Huthmacherstraße 21, 65931 Frankfurt am Main). З любовью у Христі, свящ. Петро Боканов, парафія святих перв. апостолів Петра і Павла УПЦ КП, Франкфурт-на-Майні https://www.facebook.com/groups/uokkp.gem.pp.ffm/ Liebe Brüder und Schwestern, liebe Freunde, wir laden sie herzlich zu dem Gottesdienst ( Die Liturgie des Johannes Chrysostomos). Die Liturgie des Johannes Chrysostomos) ein. Er findet am 05. November 2017 um 11:00 Uhr in der St. Dionysius Kirche (Huthmacherstraße 21, 65931 Frankfurt am Main) statt. Mit Liebe in Christus, Priester Petro Bokanov, Ukrainische Orthodoxe Kirchengemeinde "Zu Ehren der heiligen Apostelfürsten Petrus u. Paulus", Frankfurt am Main.

Українська православна церква Київського Патріархату міста Франкфурту на Майні щиро вітає зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, з Днем Українського козацтва та Днем захисника України!

"Сьогодні ми, православні люди, радісно святкуємо, осяяні Твоїм, Божа Мати, явленням, і, здіймаючи очі до Твого пречистого образа, уклінно просимо: покрий нас чесною Твоєю покровою і визволи нас від усякого зла, благаючи Сина Твого, Христа Бога нашого, щоб спас душі наші." (тропар свята) "Діва днесь стоїть у церкві із сонмами святих невидимо і молиться за нас Богу. Ангели із святителями поклоняються, апостоли ж із пророками радуються, бо за нас благає Богородиця Надвічного Бога." (кондак свята) *** Сердечно вітаємо всіх із Святом Покрови Пресвятої Богородиці! 14 жовтня ми відзначаємо відзначаємо також День Захисника України та День Козацтва. Герої, які боронили український народ, завжди просили захисту в Божої Матері. Під її Покровом вони відчували наснагу та мужність для подальшої боротьби. Під покровом Божої Матері триває і сучасна українська боротьба: спочатку на Майдані, зараз – на східних теренах держави. Низький уклін всім захисникам нашої Батьківщини, Царство Небесне та вічна память тим, що віддали своє життя за її свободу і незалежність. Пресвята Владичице наша Богородице, покрий нас Чесним Своїм Омофором!

03.10.2017 українські православні військові священики архімандрит Іларіон, протоієрей Павло Основенко, протоієрей Любомир Кащій та ієрей Петро Боканов в присутності представників української діаспори відслужили панахиду в місті Algrange ( Франція) на цвинтарі, де поховані захисникі України часів УНР та інші сини та доньки України. Після панахиди відбулося спілкування в "Українській домівці", де в теплій атмосфері обговорили сучасну ситуацію в Україні, зокрема в зоні АТО.

Військові священикі Української Православної Церкви Київського Патріархату ієрей Петро Боканов ( Франкфурт-на-Майні, Манхайм), протоієрей Павло Основенко ( Київ) та протоієрей Любомир Кащій ( Маріуполь) провели нагородження поранених українських захисників, що проходять лікування в військовому шпиталі міста Кобленц, - Олександра Борисова, Олександра Лобаса, Богдана Опалинського, Юрія Бучко ( він вже в Україні, але медаль передадуть) та Андрія Котовенко - медаллю "За жертовність і любов до України" та благословенною грамотою за благословенням Святійшого Патріарха Філарета та за сприянням виконуючого обов'язки Екзарха Європи архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона.

30 вересня день пам’яті мучениць Віри, Надії, Любові, та матері їхньої Софії. Сердечно вітаємо дорогих жінок, які носять імена Віра, Надія, Любов та Софія з Днем їх Небесних покровительок та бажаємо рясних Господніх благословеннь, звжди мати палку віру, не покидати надію, дарити та отримувати любов і набувати мудрості. Многая літа! ******************************** Святі мучениці Віра, Надія та Любов народилися в Італії. Їх мати Софія, була благочестивою вдовою–християнкою. Назвавши своїх дочок іменами трьох християнських чеснот, Софія виховала їх в любові до Господа Ісуса Христа. Свята Софія та її дочки не приховували своєї віри у Христа. Намісник Антіох доніс про це імператору Адріану (117–138 рр.), і він звелів привести їх в Рим. Розуміючи для чого їх ведуть до імператора, святі діви, гаряче молились Господу Ісусу Христу, благаючи, щоб Він послав їм сили не боятися майбутніх мук і смерті. Коли ж святі діви з матір’ю предстали перед імператором, всі присутні були вражені їхнім спокоєм: здавалось що їх було покликано на світле торжество, а не на катування. Закликаючи по черзі сестер, Адріан переконував їх принести жертву богині Артеміді. Юні діви (Вірі було 12, Надії – 10 і Любові – 9 років) залишались непохитними. Тоді імператор наказав жорстоко мучити їх: святих дів палили на залізній решітці, кидали в розпалену піч і в котел з киплячою смолою, але Господь Своєю Невидимою Силою оберігав їх. Молодшу, Любов, прив’язали до колеса і били палками, аж поки тіло її не перетворилось на велику суцільну кров’яну рану. Терплячи жахливі муки, святі діви прославляли свого Небесного Жениха і залишались непохитними у вірі. Святу Софію піддали іншій страшній муці: матір була змушена дивитись на страждання своїх дочок. Але вона виявила неабияку мужність і весь час переконувала дів витерпіти страждання в Ім’я Небесного Жениха. Всі три діви з радістю зустрічали свою мученицьку кончину. Їм було усічено голову. Щоб продовжити душевні страждання святої Софії, імператор дозволив їй взяти тіла дочок. Софія поклала їхні останки в ковчег і відвезла з почестями на колісниці за місто і поховала на високому місті. Три дні свята Софія не відходячи сиділа біля могили дочок і, нарешті, віддала там свою душу Господу. Віруючі поховали її тіло на тому ж місті. джерело rivne-cerkva.rv.ua

27 вересня Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього. "Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемогу побожному народові нашому на супротивників подай і Хрестом Твоїм охороняй нас – оселю Твою." (тропар свята). Римські імператори - язичники намагались повністю знищити серед людей пам’ять про священні місця, де постраждав за людей і воскрес Господь наш Ісус Христос. Імператор Адріан (117–138) наказав засипати землею Голгофу і Гріб Господній і на штучному пагорбі поставити капище язичницької богині Венери і статую Юпітера. На цьому місці збирались язичники і звершували ідольські жертвоприношення. Однак через 300 років Промислом Божим великі християнські святині – Гріб Господній і Животворчий Хрест були знову знайдені християнами і відкриті для поклоніння. Це сталося при рівноапостольному імператорі Константині Великому, який перший з римських імператорів припинив гоніння на християн. Святий рівноапостольний Константин Великий (306–337) після перемоги в 312 році над Максентієм, правителем Західної частини Римської імперії, і над Лікінієм, правителем Східної її частини, в 323 році став єдинодержавним правителем величезної Римської імперії. В 313 році він видав так званий Міланський едикт, за яким християнська релігія була узаконена і гоніння на християн в Західній частині імперії припинились. Правитель Лікіній, хоча й підписав на догоду Константину Міланський едикт, однак фактично продовжував гоніння на християн. Тільки після його остаточної поразки і на Східну частину імперії розповсюдився указ 313 року про віротерпимість. Рівноапостольний імператор Константин, який за Божою допомогою отримав перемогу над ворогами в трьох війнах, бачив на небі Боже знамення – Хрест з написом « Цим переможеш». Полум’яно бажаючи віднайти Хрест, на котрому був розіп’ятий Господь наш Ісус Христос, рівноапостольний Константин направив в Єрусалим свою матір, благочестиву царицю Єлену, давши їй лист до Патріарха Єрусалимського Макарія. Хоча цариця Єлена мала тоді вже похилий вік, вона з захопленням взялася за виконання цього доручення. Язичницькі капища та ідольські статуї, які переповнювали Єрусалим, цариця звеліла знищити. Розшукуючи Животворчий Хрест, вона розпитувала про Його місце знаходження в християн та іудеїв, але довго її пошуки не мали успіху. Нарешті, їй вказали на одного старого єврея на ймення Іуда, котрий повідомив, що Хрест заритий там де стоїть капище Венери. Капище зруйнували і звершивши молитву почали копати землю. Незабаром були знайдені Гріб Господній і неподалік від нього три хрести, дощечка з надписом, що був зроблений за наказом Пилата, і чотири цвяхи, які прокололи Тіло Господнє. Щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розіп’ятий Спаситель Патріарх Макарій почерзі поклав хрести на покійника. Коли був покладений Хрест Господній, мертвий ожив. Побачивши воскреслого, всі переконалися, що знайдено Животворчий Хрест. Християни, яких прийшло безчислене множество, щоб поклонитись Святому Хресту, просили святителя Макарія підняти, воздвигнути Хрест, щоб всі могли, хоча б здалеку споглядати благоговійно на Нього. Тоді Патріарх та інші духовні особи почали високо піднімати святий Хрест, а народ, ввзиваючи: « Господи помилуй», благоговійно поклонався Чесному Древу. Ця урочиста подія відбулася в 326 році. При знайденні Животворчого Хреста відбулось ще одне чудо: тяжко хвора жінка, при осіненні її Святим Хрестом, відразу зцілилась. Старець Іуда та інші юдеї увірували в Христа і прийняли святе Хрещення. Іуда отримав ім’я Кіріак і пізніше був рукоположений на єпископа Єрусалимського. В царювання Юліана Відступника(361–363) він прийняв мученицьку смерть за Христа. Свята цариця Єлена відзначила місця, пов’язані з земним життям Спасителя, побудовою більше 80 храмів, які були побудовані у Вифлеємі – місці Різдва Христового, на горі Елеонській, звідки Господь вознісся на небо, в Гефсиманії, де Спаситель молився перед Своїми стражданнями і де була похована Божа Матір після успіння. До Константинополя свята Єлена привезла з собою частину Животворчого Древа і цвяхи. Рівноапостольний імператор Константин звелів збудувати в Єрусалимі величний і великий храм на честь Воскресіння Христового, який вміщав у собі і Гріб Господній і Голгофу. Храм будувався приблизно 10 років. Свята Єлена не дожила до освячення храму; вона упокоїлась в 327р. Храм був освячений 13 вересня 335року (старий стиль). На слідуючий день 14 вересня, було встановлено святкувати Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста. В цей день згадується ще одна подія, пов’язана з Хрестом Господнім, його повернення з Персії після 14–літнього полону назад в Єрусалим. У царювання Візантійського імператора Фоки (602–610) перський цар Хозрой II у війні проти греків розбив грецьке військо, пограбував Єрусалим і вивіз у полон Животворчий Хрест Господній і Святого Патріарха Захарію (609–633). Хрест пробув у Персії 14 років і лише при імператорі Іраклію(610–641), котрий з Божою поміччю переміг Хозроя і уклав мир з його сином, Сироєсом, християнам була повернена їхня святиня – Хрест Господній. З великою урочистістю Животворчий хрест був принесений до Єрусалиму. Імператор Іраклій у царському вінці і порфирі поніс Хрест Христів у храм Воскресіння. Поряд з царем йшов патріарх Захарія. Біля воріт, котрі вели на Голгофу, імператор несподівано зупинився і не міг йти далі. Святий Патріарх пояснив царю, що йому загородив дорогу Ангел Господнійтому що Той, Хто ніс на Голгофу Хрест для викуплення світу від гріхів, звершив свій Хресний шлях у приниженому вигляді. Тоді Іраклій, знявши вінецьі порфиру, надів простий одягі безперешкодно вніс Хрест Христів у храм. У слові на Воздвиження Хреста святий Андрій Критський говорить: « Хрест воздвигається, і всі вірні прибігають, хрест воздвигається, і місто торжествує, і народи звершують святкування». (переклав протоієрей Миколай Капітула) джерело rivne-cerkva.rv.ua

"Різдво твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній: з тебе бо засяяло сонце правди — Христос Бог наш, і, зруйнувавши клятву, він дав благословення і, перемігши смерть, дарував нам життя вічне." (тропар свята). "Йоаким і Анна з неслави бездітства, і Адам і Єва від тління смерти визволилися, Пречиста, у святім Різдві Твоїм. Його святкують люди Твої, з провини гріховної визволившись, коли взивають до тебе: «Неплідна народжує Богородицю і Матір життя нашого»." (кондак свята). Сердечно вітаємо всіх християн із Різдвом Пресвятої Владичиці нашої Богородиці! Нехай зійде до вас любов, щастя, добро і радість, чистота і світло цього свята наповнять Вашу душу благодаттю, а віра буде щирою і міцною! Пресвята Богородице, спаси нас! https://www.cerkva.info/publications/21-veresnia-rizdvo-presviatoi-bohorodytsi

Любі брати та сестри, шановні друзі, сердечно запрошуємо вас на Службу Божу (Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії), яка відбудеться у суботу, 14 жовтня 2017, о 10:30 у приміщенні церкви Святого Діонісія (Huthmacherstraße 21, 65931 Frankfurt am Main). Після Літургії відбудеться панахида по загиблих захисниках України. З любовью у Христі, свящ. Петро Боканов , парафія святих перв. апостолів Петра і Павла УПЦ КП, Франкфурт-на-Майні https://www.facebook.com/groups/uokkp.gem.pp.ffm/ Liebe Brüder und Schwestern, liebe Freunde, wir laden sie herzlich zu dem Gottesdienst / Die Liturgie des Johannes Chrysostomos (Schutzfest der allheiligen Gottesgebärerin und steten Jungfrau Maria, unserer Herrin) . Er findet am Sa., 14. Oktober 2017 um 10:30 Uhr in der St. Dionysius Kirche (Huthmacherstraße 21, 65931 Frankfurt am Main) statt. Mit Liebe in Christus, Priester Petro Bokanov, Ukrainische Orthodoxe Kirchengemeinde "Zu Ehren der heiligen Apostelfürsten Petrus u. Paulus", Frankfurt am Main.

19 вересня чудо Архістратига Божого Михаїла в Колоссах (Хонах) У Фригійських Колоссах, недалеко від міста Ієрополя, текла річка Ликос. В місцевості, що носила назву Хони, впадала та річка в кам'яне провалля. Текла вона кілька кілометрів під землею і, вийшовши на поверхню, впадала в річку Меандер. Саме там, де вода падала в провалля, стояв колись над цілющим джерелом храм Божий, посвячений на честь Архістратига Михаїла. В той час в тих краях проповідував слово Боже святий євангеліст Іоанн Богослов і святий апостол Филип. Тож за їхніми молитвами вода в джерелі освятилась Духом Святим і стала цілющою. Звідусіль тут збиралися хворі, і силою Божою оздоровлювалися від недуги. Водою з цього джерела зцілилась дочка одного знатного грека з Лаодикії, яка невиліковно хворіла, і від народження була глухонімою. Коли вона напилася води з джерела, то не тільки одужала, але й отримала дар мови, і першими словами, які вона вимовила, були: «Великий Бог християнський». Вся сім'я прийняла святе хрещення, а її батько, в подяку Богу за зцілення дочки, збудував величний храм Божий, який і був освячений на честь Архістратига Михаїла в Колоссах. До святого цілющого джерела почали приходити не тільки християни, але і язичники. Багато їх відреклося від язичницьких ідолів і прийняло Христову віру. В храмі святого Архістратига Михаїла протягом 69-ти років службу паламаря виконував благочестивий християнин на ім’я Архип. Проповідуючи християнську віру прикладом свого життя, Архип навернув багатьох язичників до віри Христової. Це озлобило деяких поган і вони задумали знищити храм, а св. Архипа погубити. Для цього вони викопали канаву, яка з'єднала в одне русло дві гірські річки, і направили їх течію на храм. Святий Архип став старанно молитися до святого Архістратига Михаїла, щоб той відвернув зруйнування храму. За молитвами святого Архипа явився Архістратиг Михаїл. Ударом свого меча він відкрив в горі широкий отвір, куди і потекла бурхлива вода. Так, дякуючи чудесному заступництву святого Архістратига Михаїла, храм залишився неушкодженим. Язичники, побачивши дивне чудо, зі страхом розбіглися. А святий Архістратиг Михаїл, оточений неземним сяйвом, на очах святого Архипа вознісся. Християни, зібравшись у храмі, прославили Господа і святого Архістратига Михаїла подячною молитвою. Місце, де звершив своє чудо Архістратиг Михаїл і яке до цього часу називалося Колосси, побожні християни назвали Хон, що означає отвір, провалля. Пам’ять про це благодатне чудо, яке учинив в Хонах святий Архістратиг Михаїл, свята Православна Церква святкує 19 вересня за н. ст. підготував протоієрей Миколай Капітула, магістр богослів’я, викладач РДС, клірик Свято-Покровського собору, м. Рівнe (джерело rivne-cerkva.rv.ua)

Спільне богослужіння із священиками Чорногорської Православної Церкви на чолі з 2-м Блаженнішим Архієпископом Цетіньським, Митрополитом Чорногорським Михайлом. Сердечно дякуємо всім, хто сьогодні молився разом з нами. Окрема подяка - чарівному хору!